ВІДЛЮДНИК, КА,

Відлюдник, ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 218.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВІДЛЮДНО →← ВІДЛЮДНИЙ, А, Е.

T: 149